Програмні засади діяльності Дніпропетровського обласного об’єднання профспілок на 2016-2020 роки

Обласне об’єднання профспілок та його членські організації у звітному періоді послідовно працювали над виконанням завдань, визначених рішеннями VI З’їзду ФПУ, XXII Конференції МРП та Програмою дій на 2011-2015 роки, що відіграло позитивну роль у трудовій, економічній та соціальній сферах життя членів профспілок.

Використовуючи наявні можливості, обласне профоб’єднання застосовувало різні форми і методи роботи, спрямовані на зміцнення солідарності, єдності та взаємодії профспілкових організацій, забезпечення захисту трудових, соціально-економічних прав та інтересів членів профспілок.

Разом з тим, профспілкам Дніпропетровщини довелося працювати в складних умовах політичної та фінансово-економічної кризи в країні. Щорічне, починаючи з 2011 року, зниження темпів зростання промислового виробництва та падіння його обсягів протягом 2013-2015 років негативно вплинуло на працю з подальшими соціальними наслідками.

Тому не усе заплановане Програмою дій вдалося реалізувати повністю, знадобилося серйозне коригування намічених цілей. Передусім, це торкнулося посилення впливу профорганізацій усіх рівнів на питання захисту трудових колективів у процесі структурних перетворень, збереження робочих місць, недопущення масового вивільнення працівників, забезпечення їх права на своєчасну оплату праці та достатній рівень соціального захисту і безпеки праці.

Економічна ситуація в країні залишається складною. Розрив традиційних кооперативних зв’язків підприємств, викликаний військовою агресією на Сході України, значною мірою погіршили економічні показники та очікування. Зростає рівень безробіття, заборгованості з виплати заробітної плати, внаслідок зростання цін на товари і послуги та інфляційних процесів відбувається зростання вартості життя, зниження реальних доходів працівників та купівельної спроможності населення. Звуження споживчого попиту негативно відображається на динаміці виробництва. Особливої гостроти набувають наслідки запровадження непопулярних урядових реформ.

Усе це вимагає від профспілок усіх рівнів посилення діяльності по захисту соціально-економічних інтересів трудящих та вироблення відповідних програмних засад діяльності обласного профоб’єднання.

Між тим, протягом останнього часу потенціал профспілок реалізується не повною мірою. Як наслідок, сформувалося чимало проблем, до яких можна віднести постійне скорочення профспілкового членства з різних причин, недостатнє представництво у складі вищих виборних органів молоді, зниження престижу роботи в профспілках, у зв’язку з незахищеністю профспілкових працівників та залежністю голів профкомів від роботодавців, невідпо­відність фінансового забезпечення профспілкових органів обсягам їх діяльності та відповідальності.

Усе це вимагає більш рішучих дій від обласного об’єднання профспілок. Тому пріоритети проведення роботи на 2016-2020 роки спрямовані на зміни у самій царині його діяльності: зміцнення профспілкового руху, підвищення його ролі і місця у громадянському суспільстві, посилення рівня солідарності і єдності, результативності захисних функцій, вдосконалення організаційної структури й фінансового зміцнення, здійснення конкретних кроків для свого оновлення, форм і методів співпраці та взаємодії з органами місцевої влади та організаціями роботодавців.

 

ОСНОВНІ ПРІОРИТЕТИ ДІЯЛЬНОСТИ.

 

РОЗДІЛ 1. Структурні зміни в профспілках. Потенціал профспілок.

Ефективність діяльності обласного об’єднання профспілок та його членських організацій залежить від наявності їх організаційного, кадрового, фінансового потенціалу.

У контексті удосконалення діяльності профспілок організаційна, кадрова політика розглядаються як система дій, спрямованих на досягнення профспілками цілей шляхом визначення форм і методів організаційної та кадрової роботи. На забезпечення результативності профспілок значною мірою впливають фінанси. В умовах недостатнього фінансування вкрай необхідно раціонально використовувати фінансові ресурси, ефективно управляти майновим комплексом, удосконалювати інформаційну діяльність.

За роки незалежності відбулися кардинальні зміни в соціально-економічних відносинах, створені нові організаційні форми господарювання. Профспілки мають не тільки адекватно на це реагувати, а й змінюватись для виконання своїх завдань. З цією метою необхідні:

  • Протидія роз’єднувальним процесам в членських організаціях обласного профоб’єднання, пошук можливостей об’єднання нечисленних профспілок.
  • Входження первинних профспілкових організацій Всеукраїнських профспілок, які не мають обласних організацій, до обласного проф­об’єднання.
  • Передбачення можливості запровадження інституту профспілкового представника у первинних і територіальних профспілкових організаціях.
  • Підвищення ролі районних та міських координаційних рад голів профорганізацій.
  • Забезпечення реалізації Концепції молодіжної політики обласного проф­об’єднання.
  • Надання Президії обласного проф­об’єднання права заслуховувати інформацію про діяль­ність членських організацій та, у разі необхідності, за згодою виборних органів членських організацій, приймати рішення щодо перевірки дотримання ними вимог Статуту обласного об’єднання профспілок­.

Дії профспілок усіх ланок повинні спрямовуватися на максимальне використання можливостей Закону України «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності» щодо закріплення права профспілок на незалежну фінансову діяльність, обов’язкове відрахування коштів на культурно-масову, фізкуль­турну і оздоровчу роботу в розмірі не нижчому від передбаченого чинним законодавством, зменшення навантаження на профспілкові бюджети, фінансування окремих заходів за рахунок коштів роботодавців в рамках укладених колективних договорів та угод.

З метою належного забезпечення зазначених складових потенціалу профспілок необхідні:

 

1.1.Організаційний потенціал

  • Удосконалення форм та методів профспілкової роботи.
  • Створення первинних профспілкових організацій на підприємствах різних форм власності, у т.ч. на підприємствах малого і середнього бізнесу, в транснаціональних корпораціях, переведення їх офісного забезпечення до вищих за рівнем профспілкових органів.
  • Передбачення обов’язкового представництва у виборних органах молоді, пропорційно її кількості, керівників профспілкових структур усіх рівнів.
  • Розроблення статусу профспілкового працівника та системи соціальних гарантій, з метою підняття престижу роботи в профспілках.
  • Відновлення регулярності проведення профспілкових конфе­ренцій керівників первинних організаціях.
  • Створення при виборних органах профспілок усіх рівнів комісій та робочих груп з найактуальніших завдань.
  • Вивчення та поширення позитивного досвіду роботи членських організацій з основних напрямів діяльності профспілок. Визначення базових профспілкових організацій за напрямами діяль­ності з метою запровадження кращого досвіду.
  • Запровадження обов’язковості підвищення кваліфікації профспілкових працівників та активістів, забезпечення фінансування профспілкового навчання профспілковими організаціями усіх рівнів в обсязі 5 відсотків профбюджетів.
  • Посилення рівня підготовки профспілкових працівників та активістів завдяки залученню до викладацької діяльності кваліфікованих фахівців, науковців і викладачів навчальних закладів, представників органів місцевого самоврядування.
  • Створення при обласному профоб’єднанні цільового фонду профспілкового навчання із затвердженням Положення про цільовий фонд.
  • Проведення фахових консультацій для членів профспілок із залученням відповідних спеціалістів.
  • Проведення у вищих навчальних закладах і загальноосвітніх школах лекцій, дискусій, тренінгів щодо діяльності профспілок.
 
1.2. Кадровий потенціал
  • Створення сучасної системи формування та розвитку кадрового потенціалу, що передбачає організацію і підвищення кваліфікації профспілкових лідерів усіх рівнів та розвиток системи цільової підготовки в Зональному навчально-методичному центрі обласного профоб’єднання.
  • Запровадження системи навчання керівників членських організацій обласного профоб’єднання.
  • Створення резервів на посади керівників профспілкових організацій усіх рівнів.
  • Запровадження системи підготовки переговірників з укладення колективних договорів і угод на національному, галузевому, територіальному та локальному рівнях.
  • Обрання до складу виборних профспілкових органів представників з резерву з урахуванням молодіжної та гендерної складової.
  • Розробка пропозицій щодо посилення захисту профспілкових праців­ників від роботодавців.
  • Організація роботи звільнених спеціалістів з охорони праці за рахунок консо­лідованих коштів.
  • Перетворення Зонального навчально-методичного центру обласного об’єднання профспілок на міжрегіо­нальний навчальний заклад ФПУ, з охопленням інших областей країни.
  • Наближення профспілкового навчання до члена профспілки, розширення мережі шкіл профспілкового активу.
 
1.3. Фінансовий потенціал
  • Створення фондів солідарних дій.
  • Підвищення ролі контрольно-ревізійних комісій обласного профоб’єднання, його членських організацій.
  • Передбачення в бюджетах профспілкових організацій усіх рівнів коштів на роботу з молоддю.
  • Запровадження додаткових пільг для членів профспілок відповідно до колективних договорів і угод.
  • Підвищення ефективності управління майном.
 
1.4. Інформаційний потенціал
  • Здійснення заходів щодо зміцнення авторитету та іміджу профспілок шляхом інтенсивної, системної інформаційної роботи.
  • Вдосконалення механізму оперативного інформування членів проф­спілок та широкий профспілковий актив про поточну діяльність виборних органів та первинних профорганізацій, використовуючи сучасні інформаційні технології, газети та журнали, видання ФПУ та обласного профоб’єднання.
  • Проведення інформаційних Днів обласного профоб’єднання та його виборних органів в містах та на підприємствах.
  • Здійснення «інформаційного прориву» (власний сайт облпрофоб’єднання, тематичні теле- та радіопередачі, профспілкові кабінети та куточки у кожній організації, профспілкова реклама, соціальні мережі).

 

РОЗДІЛ 2. Гідна праця

 

2.1. Збереження та розвиток виробництва.

Одним з пріоритетних напрямків роботи для профспілок у сучасних умовах має бути сприяння розвитку виробництва як основи для збереження та збільшення сучасних робочих місць, забезпечення продуктивної зайнятості та створення належних умов для гідної праці.

Для забезпечення стабільної роботи підприємств в умовах економічної кризи та збереження трудових колективів обласне профоб’єднання та його членські організації в рамках компетенції та своїх повноважень здійснюватимуть:

  • оперативне виявлення проблемних питань та причин, які перешкоджають ефективній виробничо-економічній діяльності підприємств, установ, організацій (далі – підприємств);
  • участь у розробці програмних документів відносно розвитку галузей промисловості на державному та територіальному рівнях;
  • підтримку курсу на збільшення питомої ваги продукції з високою доданою вартістю як бази для підвищення рівня життя трудящих і реалізації політики соціальної відповідальності;
  • підтримку заходів щодо забезпечення пріоритетного права підприємств області в отриманні регіональних замовлень на виготовлення промислової продукції та виконання будівельних робіт;
  • дотримання прав і врахування інтересів працівників при проведенні реструктуризації підприємств.

 

2.2. Збереження трудового потенціалу та продуктивна зайнятість.

Враховуючи складні виклики і завдання, зумовлені фінансово-економічною кризою в країні, для забезпечення збереження трудового потенціалу підприємств обласне профоб’єднання та його членські організації мають розбудовувати на якісно новій основі плідні конструктивні взаємовідносини з органами місцевої влади, Федерацією організацій роботодавців Дніпропетровщини і обласними галузевими об’єднаннями роботодавців та з керівництвом підприємств.

Для забезпечення сталого зростання попиту на продуктивну працю, стимулювання збільшення робочих місць на підприємствах, суттєвого підвищення конкурентоспроможності працівників, протидії безробіттю, захисту людини на ринку праці, обласне профоб’єднання та його членські організації мають домагатися:

  • обов’язковості неухильного дотримання положень укладених дво- та тристоронніх колективних угод як дієвого механізму поліпшення стану соціально-трудових відносин, попередження порушень трудового законодавства та запобігання виникнення колективних трудових спорів (конфліктів);
  • раціонального використання наявних робочих місць та недопущення їх необґрунтованого скорочення, запровадження превентивних заходів щодо запобігання на підприємствах масових звільнень працівників за ініціативою роботодавця, недопущення перевищення критеріїв масового вивільнення робітників;
  • використання природного зменшення чисельності працюючих (звільнення за власним бажанням, вихід на пенсію тощо);
  • за наявності відповідної спеціальності та кваліфікації, надання переважного права вивільнюваним працівникам переводитись на вільні вакансії;
  • виконання власними силами обсягів робіт, що виконуються сторонніми організаціями, за умов економічної доцільності;
  • скорочення до мінімуму понаднормової роботи (суміщення професій);
  • по можливості відмови від укладення строкових договорів, сумісництва, прийому працівників на тимчасову роботу, безпідставного переведення із безстрокових трудових договорів на контракт тощо;
  • недопущення використання на підприємстві нелегальної праці без укладення офіційних трудових договорів, з підміною трудових договорів цивільно-правовими та іншими угодами, виплатою зарплати в обхід порядку, встановленого законодавством та колективним договором;
  • збільшення роботодавцями обсягів фінансування професійної підготовки і перепідготовки кадрів.

Обласне профоб’єднання та його членські організації сприятимуть розвитку системи професійної орієнтації молоді, яка навчається або закінчила навчання, та популяризації робітничих професій.

 

2.3. Гідна заробітна плата.

Для забезпечення гідної заробітної плати працівників обласне профоб’єднання та його членські організації в рамках проведення загальнонаціонального реформування системи оплати праці домагатимуться врахування наступних концептуальних засад:      

  • праця має бути рентабельною. Рентабельність має бути економічно обґрунтованою та розрахованою набез залишковому принципі.
  • реформування оплати праці має базуватися:

     - на моделі економіки з високою вартістю робочої сили;

     - на збільшенні, з урахуванням особливостей видів економічної діяльності та галузей промисловості, частки витрат на оплату праці у загальних витратах на виробництво продукції (послуг);

     - на розробці (перегляді) норм праці у відповідності із сучасним рівнем техніки, технології виробництва та праці;

     - на зменшенні надмірної диференціації між рівнем заробітної плати керівників і робочих;

     - на сталому зменшені загальної чисельності працівників, які отримують заробітну плату в розмірі нижчому від прожиткового мінімуму на працездатну особу.

  • заробітна плата є приватною власністю працівника. Несвоєчасно виплачена заборгована заробітна плата ототожнюється невчасно повернутому кредиту банку.
  • заробітна плата має оподатковуватись як дохід, отриманий за працю за мінусом розміру мінімальної заробітної плати – соціального стандарту відповідно до законодавства.
  • розмір мінімальної заробітної плати як гарантії оплати праці некваліфікованого працівника мас відповідати:

     - мінімальному рівню оплати праці, розрахованому по формулі, в залежності від мінімальних життєво необхідних видатків, податків та накопичень (плюсова рентабельність) та коефіцієнтів залежності від економічних результатів;

     - показникові раціонального рівня оплати праці, який має враховувати видатки на розширене відтворення робочої сили, виконання сімейних та суспільних обов'язків.

  • Рівень заробітної плати на підприємствах має визначатися на основі галузевих стандартів оплати праці.
  • Системи оплати праці (тарифна, грейдова, від прибутку...) є сферою колективно-договірного регулювання, про що має бути прописано в колективному договоріпідприємства.
  • Мінімальна заробітна плата має дорівнювати прожитковому мінімуму, розрахованому та визначеному відповідно до законодавства.

Враховуючи, що видатки безробітного, студента, самозайнятої особи відрізняються від видатків працівника, окрім прожиткового мінімуму для працездатної особи, має бути встановлений прожитковий мінімум для працюючої особи.

  • Зменшення грошового розриву між розміром базового посадового окладу працівника I тарифного розряду Єдиної тарифної сітки та мінімальною заробітною платою з поступовим його наближенням до рівня законодавчо визначеної мінімальної заробітної плати.

 

2.4. Соціальний діалог. Колективно-договірні відносини. Соціальний захист.

З метою удосконалення та розвитку соціального діалогу необхідні:

  • розбудова інституцій соціального діалогу за участю профспілок на дво- та тристоронній основі включно до міського (районного в області) рівнів;
  • забезпечення ефективності діяльності представників обласного профоб’єднання в сфері захисту трудових та соціально-економічних інтересів членів профспілок у системі загальнообов’язкового державного соціаль­ного страхування;
  • обов’язковість участі профспілок в органах управління суб’єктами господарювання.

Обласне профоб’єднання та його членські організації проводитимуть соціальний діалог з органами виконавчої влади і місцевого самоврядування та галузевими організаціями роботодавців, з метою врахування пропозицій профспілок:

     - при формуванні і реалізації територіальної соціально-економічної політики; напрацюванні та вжитті спільних заходів щодо подолання фінансово-економічної кризи та відновлення до кризового рівня економіки області;

     - при прийнятті органами місцевої влади рішень з питань, пов’язаних з регулюванням трудових відносин та соціального захисту працівників.

Проведення соціального діалогу здійснюватиметься через представництво профспілок:

     - у складі колегій та консультативно-дорадчих органів місцевої влади, її структурних підрозділів;

     - у складі територіальних тристоронніх соціально-економічних рад;

     - в нарадах, семінарах, конференціях, засіданнях «круглого столу» та інших заходах, що проводитимуться органами місцевої влади, а також через ухвалення спільних рішень і звернень та внесення узгоджених пропозицій на адресу органів центральної влади.

Розвиток соціального діалогу та колективно-договірних відносин здійснюватиметься шляхом:

      - формування територіальних органів соціального діалогу в містах та районах області;

     - створення територіальних тристоронніх соціально-економічних рад;

     - підготовки, укладення та реалізації тристоронніх територіальних (територіальних галузевих) угод між органами місцевої влади та їх структурними підрозділами, об’єднаннями (організаціями) роботодавців та профорганізаціями області на якісно новій основі з урахуванням проведеної реформи децентралізації влади, бюджетної і фінансової децентралізації.

Територіальні угоди мають регулювати норми соціального захисту найманих працівників підприємств, установ, організацій та містити вищі порівняно з Генеральною угодою соціальні гарантії, компенсації, пільги. 

Обласне профоб’єднання вживатиме заходів щодо підвищення ефективності реалізації територіальних угод через включення питання дотримання норм і положень угод до планів цільових перевірок підприємств Територіальних державних інспекцій в Дніпропетровській області – фінансової та з питань праці.

Обласне профоб’єднання спрямовуватиме свою діяльність на удосконалення колективно-договірної роботи:

     - через постійне та своєчасне оновлення Моделі колективного договору підприємства, з урахуванням змін чинного законодавства та вимог Генеральної, галузевих і територіальних угод;

     - шляхом проведення членськими організаціями експертної оцінки колдоговорів та їх проектів із наданням відповідних висновків та рекомендацій.

Обласне профоб’єднання у сфері соціальної політики:

     - сприятиме дотриманню актів законодавства по соціальному захисту населення;

     - надаватиме безкоштовні консультації членам профспілок з питань діючих норм соціального захисту та механізму їх реалізації;

     - надаватиме пропозиції по удосконаленню діючого законодавства щодо встановлення соціальних стандартів і гарантій, у тому числі найбільш вразливим верствам населення (сім’ям з дітьми, пенсіонерам, інвалідам, ветеранам війни і праці, «чорнобильцям» тощо).

Обласне профоб’єднання та його членські організації ініціюватимуть колективні трудові спори і протестні дії для обстоювання прав та інтересів трудящих, у разі ігнорування іншими сторонами колективно-договірних відносин проведення соціального діалогу та порушення ними досягнутих тристоронніх домовленостей.

 

2.5. Правовий захист членів профспілок

Для захисту трудових, соціально-економічних прав та інтересів членів профспілок обласне профоб’єднання та його членські організації мають здійснити:

  • кадрове забезпечення достатньою кількістю кваліфікованих фахівців з правових та соціально-економічних питань;
  • з урахуванням проведення Федерацією профспілок України сталого вдосконалення форми громадського контролю, - розгортання масового, дієвого громадського контролю за дотриманням роботодавцями трудового законодавства, поєднуючи цю діяльність з наданням допомоги профспілковим організаціям у профілактиці правопорушень;
  • запровадження постійного контролю за своєчасністю та повнотою виплати заробітної плати, застосовування до керівників-порушників заходів, передба-чених чиним законодавством, ут.ч. статтею 45 КЗпП;
  • підвищення вимогливості до роботодавців та посадових осіб підприємств, які допускають порушення норм трудового законодавства, у разі необхідності – притягнення їх до дисциплінарної чи іншої відповідальності;
  • продовження практики надання безоплатної правової допомоги членам профспілок та представництва інтересів членів профспілок у судах, органах державної влади та місцевого самоврядування;
  • організацію пропаганди правових знань, навчання членів профспілок та профспілкового активу з питань законодавства про працю, роз’яснювальної роботи через профспілкові засоби масової інформації;
  • налагодження співпраці та взаємодії:

     - з місцевими органами державної влади, Головним управлінням Держпраці у Дніпропетровській області, обласним відділенням Національної служби посередництва та примирення – щодо проведення дієвого контролю за дотриманням законодавства про працю та проведення профілактичної роботи, з метою попередження та усунення порушень;

     - з органами виконавчої влади і місцевого самоврядування, роботодавцями та контролюючими органами щодо забезпечення права працівника на проведення своєчасної оплати праці та перерахування єдиного соціального внеску;

     - з парламентськими фракціями і депутатськими групами, народними депутатами, обраними на Дніпропетровщині, з метою підтримки ними законотворчих і законодавчих ініціатив та пропозицій профспілок.

 

2.6. Охорона праці.

З метою профілактики виробничого травматизму, професійних захворювань, мінімізації негативного впливу виробничого середовища на стан здоров’я працівників, а також для покращення якості реабілітаційних та компенсаційних заходів після тимчасової чи стійкої втрати працездатності внаслідок трудового каліцтва, обласне об’єднання профспілок та його членські організації:

  • налагоджуватимуть співпрацю з Головним управлінням Держпраці у Дніпропетровській області, управлінням Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування у Дніпропетровській області, Федерацією організацій роботодавців Дніпропетровщини, а також з обласним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів, щодо створення умов для повної реалізації творчих, фізичних і трудових здібностей інвалідів;
  • силами технічних інспекторів та інших представників профспілок з питань охорони праці проводитимуть перевірки дотримання законодавства з охорони праці на підприємствах, зокрема і комплексні перевірки разом з державними органами нагляду і контролю;
  • ініціюватимуть та проводитимуть навчання представників профспілок з охорони праці всіх рівнів, використовуючи базу Зонального навчально- методичного центру обласного об’єднання профспілок;
  • організовуватимуть проведення нарад, семінарів та «круглих столів» з нагальних питань охорони праці;
  • вестимуть профілактично-роз’яснювальну роботу через засоби масової інформації, зокрема через газету обласного об’єднання профспілок «Позиція»;
  • інформуватимуть первинні профспілкові організації про стан виробничого травматизму та професійної захворюваності на підприємствах, в установах і організаціях області;
  • опрацьовуватимуть і надаватимуть пропозиції, рекомендації, заходи щодо профілактики виробничого травматизму та професійної захворюваності;
  • братимуть участь у розслідуваннях нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань, вноситимуть свої пропозиції щодо усунення причин їх виникнення, вживатимуть заходів щодо недопущення безпідставного звинувачення потерпілих чи намагань не пов’язати випадок з виробництвом;
  • відстоюватимуть законні права і інтереси потерпілих працівників в комісіях з питань вирішення спорів при Управлінні та відділеннях виконавчої дирекції Фонду соціального страхування, в судах і в інших органах.

 

РОЗДІЛ 3. Обстоювання соціально-культурних прав та інтересів членів профспілок.

Для забезпечення реалізації соціально-культурних прав та інтересів членів профспілок обласне профоб’єднання та його членські організації:

  • налагоджуватимуть конструктивне співробітництво з органами влади, роботодавцями та їх об’єднаннями у створенні належних умов для задоволення культурних, духовних потреб працівників та членів їхніх сімей;
  • включатимуть до спільних з органами місцевої влади угод усіх рівнів, колективних договорів підприємств норм щодо підтримки та економічного стимулювання діяльності соціально-культурних об’єктів;
  • налагоджуватимуть фізкультурно-оздоровчу роботу у виробничій та побутовій сферах, проведення фізкультурно-масових, спортивних заходів (спартакіад, кросів, турнірів, змагань з різних видів спорту тощо), ефективне використання спортивних споруд та обладнання;
  • прийматимуть участь у вдосконалення законодавчої і нормативної бази, що регулює організацію оздоровчої роботи.